ГОРІХОВИЙ МАСАЖ «ГОРІШОК»

ГОРІХОВИЙ МАСАЖ «ГОРІШОК»

БУВ СОБІ ГОРІШОК. ОСЬ ТАКИЙ. (ПОКАЗУЄМО МАЛЮКОВІ ГОРІШОК). СПОЧАТКУ ВІН ЖИВ ВИСОКО НА ДЕРЕВІ. ГОРІШОК ТРИМАВСЯ ЗА ГІЛОЧКУ І НЕВЕСЕЛО РОЗГОЙДУВАВСЯ. ТА ОДНОГО РАНКУ ПОДУВ СИЛЬНИЙ-СИЛЬНИЙ ВІТЕР. ОСЬТАК; ФУ-ФУ-ФУ. ПОДУЙ І ТИ ТАК, ГУБКИ СКЛАДИ ТРУБОЧКОЮ. ГОРІШОК НЕ ВТРИМАВСЯ І ВПАВ НА ЗЕМЛЮ. ВІН ПРОЛЕЖАВ ТАК ДО САМОЇ ЗИМИ. А ПОТІМ ЙОГО ЗНАЙШЛА БІЛОЧКА, ТА НЕ ВСТИГЛА З'ЇСТИ — ЗЛЯКАЛАСЯ КРИКЛИВОЇ ВОРОНИ. НЕПОДАЛІК ПРОБІГАЛА ДІВЧИНКА. ВОНА ПОБАЧИЛА У СНІГУ ГОРІШОК І ВЗЯЛА ЙОГО В РУЧКУ. ВІЗЬМИ І ТИ ГОРІШОК У РУЧКУ. ОСЬ ТАК.

- ТИ ЗМЕРЗ, ГОРІШКУ? — СПИТАЛА ДІВЧИНКА.

— ДУЖЕ ЗМЕРЗ! — ВІДПОВІВ ГОРІШОК. ТОДІ ДАВАЙ ЯТЕБЕ ПОГРІЮ.

ДІВЧИНКА ПОЧАЛА ПЕРЕКОЧУВАТИ ГОРІШОК У РУЧКАХ.

- ОСЬ ТАК. ПОГРІЙ І ТИ ТАК СВІЙ ГОРІШОК. ДОБРЕ ЙОГО ГРІЙ, БО ВІН ДУЖЕ ЗАМЕРЗ.

ТЕПЕР ГОРІШОК НАГРІВСЯ, ЙОМУ ВЖЕ ЗОВСІМ НЕ ХОЛОДНО.

ДІВЧИНКА ПОБІГЛА З ГОРІШКОМ ДОДОМУ.

—МАМО, МАМО! Я ЩОСЬ ЗНАЙШЛА! — ЗАГУКАЛА ВОНА.

— ПОКАЖИ ЩО.

— ВІДГАДАЙ, У ЯКІЙ РУЦІ. — СКАЗАЛА МАМІ ДІВЧИНКА.

ВОНА ЗАТИСЛА ГОРІШОК У РУЧЦІ І ПРОСТЯГНУЛА МАМІ ДВА КУЛАЧКИ.

— ОСЬ У ЦІЙ, — ПОКАЗАЛА МАМА.

— ТАК, ТИ ВГАДАЛА! — ЗРАДІЛА ДІВЧИНКА.

МАМА З ДОНЬКОЮ ПОЧАЛИ ПО ЧЕРЗІ ВІДГАДУВАТИ, У ЯКІЙ РУЦІ ХОВАЄТЬСЯ ГОРІШОК. ПОГРАЙСЯ Й ТИ ТАК ЗІ СВОЄЮ МАМОЮ.

ГОРІШКУ БУЛО ДУЖЕ ВЕСЕЛО ГРАТИСЯ. АЛЕ ПОТІМ ВІН СТОМИВСЯ.

—ОСЬ БУДЕ ТВОЯ ХАТИНКА, — СКАЗАЛА ДІВЧИНКА І ПОКЛАЛА ГОРІШОК У ТОРБИНКУ. А В ТОРБИНЦІ ВЖЕ ЖИЛИ ІНШІ ГОРІШКИ, ЇХ БУЛО БАГАТО БАГАТО! ОСЬ СТІЛЬКИ (ПОКАЗУЄМО РУКАМИ — РОЗВЕСТИ РУКИ В РІЗНІ СТОРОНИ). ПОКАЖИ ЙТИ, ЯК БАГАТО ГОРІШКІВ У ТОРБИНЦІ.

ТАК ГОРІШОК ЗНАЙШОВ СОБІ ХАТИНКУ І НОВИХ ДРУЗІВ.